Фото: depositphotos
Антиретровірусна терапія не тільки змінила перебіг ВІЛ-інфекції, а й вплинула на еволюційні процеси. Згідно з дослідженнями, опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences лікування уповільнило природний відбір генів, які забезпечують стійкість до вірусу.
До широкого використання терапії люди з «захисними» варіантами генів, зокрема HLA-B, мали більше шансів жити довше та розвивати СНІД повільніше. Натомість носії «вразливих» варіантів частіше швидко прогресували до важкої стадії захворювання.
Дослідження охопило регіон Квазулу-Натал у Південній Африці, який має один із найвищих показників поширеності ВІЛ у світі. Вчені порівняли дані до масового впровадження терапії (1998–2005) і після (2015–2025).
Виявилося, що раніше носії «вразливих» генів частіше передавали вірус дітям. Сьогодні ця залежність практично зникла. Загалом ризик передачі ВІЛ від матері до дитини знизився з 7,5% до 0,4%.
Моделювання показало, що без антиретровірусної терапії до 2035 року частка людей із «захисними» варіантами генів може майже подвоїтися. Однак завдяки ефективному лікуванню цей процес значно сповільнився – прогнозований ріст буде більш помірним.
Вчені підкреслюють, що ВІЛ здатний впливати на генетику людських популяцій протягом кількох десятиліть, а не лише тисячоліть. При цьому сучасна терапія фактично нейтралізує цей ефект, дозволяючи людям жити довше незалежно від генетичних особливостей.
Незважаючи на це, вірус може продовжувати діяти як фактор природного відбору там, де доступ до лікування обмежений або воно розпочато пізно.
До речі, у США схвалили першу генну терапію для лікування вродженої глухоти.
Стрілець Діана – pravdatutnews.com
