1 січня на 104-му році життя помер Володимир Олександрович Марченко – видатний український математик, академік НАН України, почесний доктор Харківського національного університету імені Каразіна, вчений зі світовим ім’ям, один із творців сучасної математичної фізики. Про це повідомили в прес-службі Каразінського університету.
Роль у становленні Харкова як наукового центру
Володимира Марченка вважають одним із найвидатніших математиків ХХ століття. Його ім’я нерозривно пов’язане з Харковом. Він відіграв ключову роль у становленні міста як одного з провідних центрів математичної науки. Як один із засновників математичного відділу Інституту фізики низьких температур ім. Б. І. Вєркіна НАН України він сприяв формуванню наукового центру, тісно пов’язаного з харківською університетською наукою.
Харківська математична школа – одна з найсильніших математичних шкіл світу, заснована на початку 20 століття. Представлений такими видатними вченими, як Ляпунов, Стеклов, Делоне, Ахієзер, Крейн, Марченко. Зробив фундаментальний внесок у функціональний аналіз, теорію ймовірностей, математичну фізику.
Внесок у світову науку
Вагомим внеском у розвиток світової науки стали фундаментальні дослідження Володимира Марченка в галузі спектральної теорії операторів, теорії обернених задач і математичної фізики.
Відкрите ним рівняння увійшло в золотий фонд математики і сьогодні залишається базовим інструментом у багатьох галузях теоретичної фізики та прикладних досліджень.
Володимир Марченко створив новий розділ математики – теорію обернених спектральних задач. Його метод розв’язання оберненої задачі для оператора Штурма-Ліувіля, розроблений спільно з Ізраїлем Глазманом у 1950-х роках, став революційним досягненням у математичній фізиці.
Рівняння Марченка (або рівняння Гельфанда-Левітана-Марченка) є фундаментальним інструментом для розв’язування обернених задач розсіяння. Цей метод знайшов застосування в квантовій механіці, акустиці, геофізиці, томографії та багатьох інших областях. Він дозволяє відновлювати внутрішню структуру об’єктів на основі спостережень на їх поверхні – від визначення будови Землі до діагностики медичних захворювань.
Академік Марченко також зробив фундаментальний внесок у теорію нелінійних інтегровних систем, де його праці з методу оберненої задачі розсіяння стали основою для розуміння солітонів – особливих хвильових розчинів, що зберігають свою форму при поширенні.
Колектив Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна висловлює щирі співчуття рідним, друзям, колегам та всій науковій спільноті у зв’язку з цією важкою втратою.
