Харківські лікарі прогнозують, що після закінчення війни основними проблемами зі здоров’ям залишаться психічні розлади, цукровий діабет, онкологічні та серцево-судинні захворювання. Фахівці очікують зростання захворюваності на туберкульоз, сплеск якого був уже у 2023 році – соціальної хвороби, яка завжди активізується в умовах погіршення життя людей.
Також можливі спалахи екзотичних інфекцій: такий прогноз дають у ЦГЗ. Є ймовірність локальних спалахів туляремії та лептоспірозу у разі збільшення чисельності гризунів та руйнування системи водопостачання. Теоретично можливий і ризик зараження сибіркою – через переміщення ґрунту в місцях обстрілів спори можуть потрапити на поверхню.
Ще одна потенційна загроза – сказ: через мінування великих площ неможливо імунізувати диких тварин і контролювати їх чисельність.
Загалом у ГУ НП в Харківській області вважають епідситуацію в регіоні нестабільною, детальніше про захворювання харків’ян під час війни дивіться тут.
Чи загрожують Харківській області екзотичні інфекції?
Менше хвилюється харківський імунолог Андрій Волянський. “Можливість завжди є, але я вважаю, що ризики не такі великі“, – каже він.
За словами експерта, досвід великих війн свідчить про інше. Під час війни в Перській затоці у військових в першу чергу фіксувалися розлади нервової системи та посттравматичний стресовий розлад, а не масові спалахи інфекційних захворювань.
Водночас, за його словами, хронічний стрес, фізичне виснаження та пізні діагнози дадуть про себе знати через роки після закінчення повномасштабної війни.
Що відомо про екзотичні хвороби
сибірська виразка – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається спорами бактерій. Вони можуть десятиліттями зберігатися в ґрунті на місцях поховання заражених тварин. Хвороба передається при контакті зі шкірою, шерстю або м’ясом хворих тварин. В Україні поодинокі випадки захворювання на сибірку фіксували у 2020 та 2022 роках, переважно у сільській місцевості. Протягом останніх років захворювання в Харківській області не реєструвалося.
Туляремія – інфекція, що передається через укуси кліщів, комах або контакт із зараженими гризунами. Захворювання супроводжується високою температурою, збільшенням лімфовузлів. В Україні спорадичні випадки туляремії спостерігаються в регіонах з високою чисельністю гризунів, останній спалах був у 1997-1998 роках.
Лептоспіроз – бактеріальна інфекція, що передається через воду або ґрунт, забруднені сечею хворих тварин (щурів, мишей, собак). Хвороба вражає нирки, печінку, може призвести до жовтяниці. В Україні щорічно реєструються поодинокі випадки захворювання на лептоспіроз, частіше влітку після паводків або контакту із забрудненими водоймами.
До екзотичних інфекцій, таких як сибірська виразка, туляремія чи лептоспіроз, Волянський ставиться скептично.
“Коли підривали дамбу на Каховському водосховищі, епідеміологи теж говорили про такий ризик – поруч були старі скотомогильники. Але нічого не сталося, або ми про це не знаємо”, – зазначає він.
Але можливі локальні спалахи туляремії та лептоспірозу, оскільки під час війни чисельність гризунів збільшується. Ірсиніоз також може передаватися через фекалії гризунів.
Світовий досвід повоєнних епідемій
Історія знає багато прикладів спалахів інфекційних захворювань після воєн. Після Першої світової війни, у 1918-1920 роках, світ охопила пандемія «іспанки», яка забрала життя мільйонів людей — більше, ніж сама війна. Однак це був штам грипу, не пов’язаний безпосередньо з військовими діями.
Під час Другої світової війни в окупованих країнах були зафіксовані спалахи тифу, дизентерії та холери через руйнування систем водопостачання та каналізації. У післявоєнні роки захворюваність на туберкульоз в Європі зросла через виснаження населення.
У сучасних конфліктах, зокрема в Іраку та Афганістані, головними післявоєнними проблемами стали психічні розлади, посттравматичний стресовий розлад серед військових і цивільного населення, зростання неінфекційних захворювань через стрес і погіршення умов життя. Масових спалахів екзотичних інфекцій не зареєстровано.
У Сирії через руйнування системи охорони здоров’я та припинення вакцинації були зафіксовані спалахи поліомієліту, кору та холери, але це пов’язано насамперед із занепадом медичної інфраструктури.
Основна загроза – звичайні інфекції
Андрій Волянський наголошує: головна проблема не в екзотичних інфекціях, а в тому, що колективна імунна система за своє життя не зустрілася зі збудниками сибірської виразки, туляремії чи інших рідкісних захворювань. При цьому він вважає цю теоретичну загрозу менш небезпечною, ніж звичайний грип.
Як підтримати імунітет
Андрій Волянський дає кілька порад, як підтримати імунітет в умовах війни:
- зберігати спокій у будь-якій ситуації та бути оптимістичним – головна порада.
- загартовування: щоранку контрастний душ, сонячні ванни, сауна.
- свіже повітря і щоденні прогулянки.
- регулярні фізичні вправи та тренування.
- здоровий сон і збалансоване харчування.
