ЗАКОНОДАВЧИЙ ТЕРОР
Колишній перший заступник голови СБУ, заступник начальника спецпідрозділу “К” СБУ генерал-майор у відставці Валерій Рацюк заявив, що в Україні відбувається законодавчий терор.
«В Україні відбувається законодавчий терор щодо певної категорії підприємців, які працюють у рибній галузі. Адже саме це тією чи іншою мірою обмежує їх право на підприємницьку діяльність. Тобто влада ставить підприємцям умови.
Тут є корупційний фактор, який полягає в тому, що тлумачення цього права залишається на розсуд певної структури, яка буде створена на державному рівні, або міністерства, чи іншої категорії владно-управлінських функцій», – сказав експерт.
За його словами, терор – це прийняття законодавчих актів, де пріоритет надається певним інтересам.
“І їх малюють учасники цього рибного ринку. Тому уряд має прислухатися до їхніх зауважень. Зокрема, які їхні інтереси порушує коментування законопроекту 12384”, – підкреслює В.Рацюк.
ЩО НЕ З ЗАКОНОПРОЕКТОМ 12384?
На думку експертів, відповідно до нього потрібно обнулити всіх власників рибних підприємств. Закон про цільовий фонд буде скасовано. Також вводяться так звані питання інвестування, коли у водоймах можна буде ловити будь-що. Тобто хочуть запровадити так званий більшовизм. Все стає жеребкуванням, а завтра буде аукціон…
«Але з огляду на те, хто перемагає на аукціонах і зриває аукціони, можна говорити про розкрадання держави під час воєнного стану.
На думку експертів, створення Держрибагентством аукціонів є гаслом нібито розвитку бізнесу, хоча насправді це не так.
“Навіть якщо підприємець вкладає в резервуар власні кошти. Фактично його резервуар віддають тому, хто дав на аукціоні кілька тисяч більше. До речі, на них часто дивним чином виграють певні люди. Аукціон – це як рулетка в казино, тому що виграють ті, хто грає в рулетку, а не держава. Якщо в усьому світі аукціони означають незалежність і незаангажованість, то це Насправді це велика афера. Замість прозорості через цю платформу компанія закуповує дорожче за середню ціну на АЗС, тому багато гравців на ринку не хочуть мати стосунки з державними підприємствами, аукціонними будинками і так далі.
“Я теж не люблю аукціонів і не граю на стороні Держрибагентства. Але держава хоче наповнити бюджет. Стартова ціна на 15 років – це не оренда. Аукціон – це конкурсний відбір. Тому не найкращий варіант. Але тут немає рейдерства чи перерозподілу”, – каже Сергій Черемісін.
Чи захищає законопроєкт №12384 діючі підприємства?
Тут думки експертів розділилися. Наприклад, за словами заступника голови Громадської ради при Державному агентстві розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України Сергія Черемісіна, СТРГ є законними учасниками ринку, які потребують захисту.
Він підкреслив, що STRG отримала дозвіл у законний спосіб і займається таким же промисловим виловом, як і інші промисловці. Проте прокуратура прирівнює ТРГ до аквакультури. Хоча це неправда.
«Потрібно зберегти нинішній режим ТРС і забезпечити йому можливість виконувати завдання продовольчої безпеки. Але майбутнє ТРГ. Це два питання. Все це прописано в тому чи іншому законопроекті.
Зокрема, всі діючі ТРГ отримують у користування рибогосподарські водні об’єкти без необхідності оренди. І це чітко прописано в законопроекті.
Він також має механізм пролонгації. Тобто, якщо у вас є режим і ви його сумлінно дотримувалися 10 років, і ви мали платити 20 грн за гектар на рік. Це невеликі кошти. Тобто за ставок у 100 га доведеться платити 2 тис. грн орендної плати на рік. Це великі гроші за такий курс?
У свою чергу, за словами Любомира Стрембіцького, цей закон не захищає існуючі підприємства.
«Адже всі люди, які ведуть господарську діяльність на території водосховища, опиняються поза законом. Тобто вони стоять у загальній черзі на аукціон. І неважливо, вкладала людина гроші чи ні, скільки грошей було витрачено на розчищення русла та укріплення гідротехнічних споруд. Відбувається повномасштабне пограбування майна», – каже Любомир Стрембіцький.
За його словами, повністю відсутній захист приватної власності, захист інвестицій, захист прав людей, які їх створили. Тому ще раз наголошую, що це більшовизм і 33-й рік для промислу.
«Створюється враження, що можновладці створюють схеми розкрадання майна українців. І тут багато запитань до правоохоронних органів, які повинні в першу чергу розглянути законопроект №12384 і знайти там прихований зміст корупційної діяльності.
Крім того, у рибній галузі процвітає рейдерство. Яскраве тому підтвердження – Бурштинське водосховище в Івано-Франківській області. Майже щороку відбуваються рейдерські атаки. До них причетні співробітники СБУ, Генпрокуратури та нардепи від Слуги народу.
Все це призвело до бандитських перестрілок, а останній власник продав цю водойму, бо вже більше року сидить у СІЗО без розгляду справи. І це не єдине підприємство в Україні, яке таким чином переходить з рук в руки», – каже експерт.
То про які інвестиції може йти мова, коли у людини забрали господарство, а робити нічого нема чого. Зокрема, відстоювати майно в суді. Адже на судові спори можна витратити багато років.
“Наразі я не можу сказати, чи передбачає цей законопроєкт відшкодування витрат суб’єктам ТРГ, тому що в повному вигляді я його не бачив. Документ засекречений”, – каже начальник Івано-Франківського рибоохоронного патруля Любомир Стрембіцький.
КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОКУРАТУРИ
За словами В.Рацюка, в Україні не мають права через прокуратуру віджимати суб’єктів господарювання з водойм.
“Чому прокуратура має займатися цим питанням? Адже у них немає загального нагляду. Тому вони можуть дати оцінку будь-якому законопроекту і висловити свою думку щодо конституційності чи корупційності. Але передача об’єктів рибного господарства, які працюють в режимі ГТРГ, з державної власності у комунальну є корупційним чинником. Адже механізму роздержавлення немає. Тобто, на підставі чого державне майно переходить у комунальну власність. І вода. Адже це базова галузь економіки – це корупційний фактор.
Переділ рибного ринку чи пограбування?
Тут думки експертів теж розділилися, одні кажуть, що підприємців обкрадають, інші, що держава не рейдер.
«Це не перерозподіл, а пограбування. А чи знаєте ви, що ми засекречували звіти про вилов риби. Насправді порівняно з 2019 роком вилов риби зменшився вдвічі. Зариблення також впало в кілька разів.
У більшості випадків це сталося через ліквідацію ТРГ. Адже рибалки, які працювали в такому режимі, здебільшого забезпечували прогнозований улов риби.
Водночас риби на ринку не менше. Вона просто пішла в тіньову економіку чи це браконьєрство, яке в основному стосується осетрових. Тобто централізоване браконьєрство за останні роки зросло в рази», – каже Любомир Стрембіцький.
З ним категорично не згоден Сергій Черемісін. На його думку, переділу немає.
«Свого часу законопроєкт 8119 президент повернув на доопрацювання. Другий законопроект 12384 про стимулювання економічного розвитку рибної галузі – це, по суті, той самий законопроект.
Лише перший варіант законопроєкту був поділений на три глави. Перший стосувався аквакультури, другий – STRG, третій – перехідних положень. У цьому законопроекті все переплуталося. Але найголовніше те, що 198 підприємств СТРГ опинилися поза правовим полем. Все це сталося через скасування наказом міністра інструкції №4», – каже експерт.
Водночас він наголосив, що ТРГ тривалий час працювала поза законом, адже ця інструкція тривалий час не вирішувала багатьох питань. Наразі основні претензії та вимоги прокуратури – відсутність у ТРС права користування рибогосподарськими водоймами.
“Законодавство вимагає придбання рибогосподарських водних об’єктів у користування. У статтях 13, 17, 25, 26 Закону України “Про тваринний світ” чітко прописано, що мисливські угіддя та рибогосподарські водні об’єкти надаються у користування для мисливства та рибальства. У користуванні рибогосподарські об’єкти надаються мисливські угіддя та рибальські об’єкти”.
А ТРГ – це спеціальний товарний промисел. Воно повинно отримати в користування об’єкт промислу. Це вимога прокуратури. Насправді вона права. Єдине, суб’єкти ТРГ не винні в тому, що від них не вимагається жодних дій. Усе це має робити Держрибагентство. І це чітко прописано в статті 13 Закону України», – зазначає експерт.
Він вважає, що закон №12384 може врятувати галузь.
“Я очолюю громадську спілку, яка об’єднує близько 30 ТРГ. Усі вони чекають на прийняття закону №12384”, – каже експерт.
На його думку, закони дуже потрібні, адже це єдине, що може врятувати ТРГ від знищення.
«Нещодавно ми отримали лист від Держекоінспекції, нова хвиля рейдів на СТРГ зараз піде від екологічної інспекції.
Ви повинні підготуватися до цього. Все це під виглядом того, що громадська організація написала, що СТРГ незаконно використовує земельні ділянки водойм. До речі, прокуратура мені теж скасувала режим СТРГ.
У мене є рішення суду, яке я програв. Тому Закон №12384 має допомогти всім ТРГ. І якщо законопроєкт 12384 не буде прийнятий, то ТРГ працювати не буде», – резюмує Сергій Черемісін.
Потрібен діалог між бізнесом і владою
Рибалки зазначають, що, незважаючи на гучні заяви про підтримку бізнесу та інвестицій, практика показує інше: влада ухвалює рішення без реального врахування позиції учасників рибної галузі. Крім того, досі не вирішені судові справи щодо роботи режиму ТРГ. Хоча, на думку експертів, негативна практика судових розглядів у окремих випадках йде на користь користувачів ТРГ.
“Щодо судових справ ТОВ “Санпойнт” і ТОВ “Садиміт”, то це члени нашої спілки, які виграли в суді справи по ТРГ. Зокрема, “Санпойнт” купив через ФДМ на аукціоні повносистемний рибний завод.
Було написано, що ТРГ є невід’ємною частиною цього господарства. Питання було, якщо немає СТРГ, забрати все куплене на аукціоні і повернути гроші.
Крім того, на цьому підприємстві є не тільки племзавод, інкубаційний цех, ставкова ферма, лінія розплідників тощо.
Ще один важливий аспект – це резервуарний охолоджувач. З власниками станції є договір про виконання необхідних біомеліоративних робіт, тому постійний користувач — власник цієї водойми — «Центренерго» на його боці.
Незважаючи на це, компанія чекає на ухвалення законопроєкту №12384, телефонуйте і дивіться самі», – припускає Сергій Черемісін.
На його думку, для обговорення проблем, пов’язаних із ЗП 12384, необхідно провести онлайн-засідання робочої групи з питань ГТРГ після його підготовки до другого читання у Верховній Раді України.
З ним погоджується В. Рацюк, який наголосив, що перш ніж змінювати законодавство, необхідно спочатку вислухати думку громадськості, власників та орендарів водних ресурсів.
«Тільки після цього мають вирішуватися питання щодо форм і порядку використання водних ресурсів. А всі інші механізми служать інтересам певних осіб», – резюмує В. Рацюк.
