Фото: pexels
Нове дослідження австралійських вчених показало, що зв’язок між сном і ранніми змінами мозку, пов’язаними з хворобою Альцгеймера, може залежати від генетики людини.
Водночас з цього не можна зробити висновок, що восьмигодинний сон нібито небезпечний. Універсальну кількість годин, яка була б шкідливою або, навпаки, гарантувала захист від хвороби, вчені не назвали.
Дослідники з Університету Едіт Коуен проаналізували дані 351 людини похилого віку без діагностованих когнітивних розладів. В учасників були виявлені ознаки накопичення бета-амілоїду, білка, пов’язаного з розвитком хвороби Альцгеймера. Про це пише Inc.
Що саме досліджували вчені?
Команда вивчила 13 поширених варіантів гена AQP4. Він пов’язаний з білком аквапорин-4, який бере участь у русі рідини в мозку і цікавить вчених у контексті своєї природної системи очищення.
Учасники повідомляли про власні звички сну: тривалість відпочинку, час засипання, якість сну та кількість нічних пробуджень. Ці дані порівнювали з результатами МРТ головного мозку, когнітивними тестами та показниками накопичення амілоїду.
Що показали результати?
У деяких групах учасників коротший сон асоціювався зі швидшою втратою сірої речовини в мозку. У інших людей зміни в структурі мозку частіше пов’язували з тривалим засипанням або погіршенням якості сну.
Для одного з генетичних варіантів більша тривалість сну була пов’язана з меншим об’ємом білої речовини. Але це не означає, що тривалий сон шкідливий для всіх.
Результати показують складну взаємодію між генетикою та способом життя. Той самий режим сну може бути пов’язаний з різними змінами в людей з різними варіантами AQP4.
Чому не варто самому обмежувати сон
Дослідження не доводять, що певна кількість сну викликає хворобу Альцгеймера. Він виявив статистичні зв’язки лише в певній групі людей похилого віку, які вже мали підвищений ризик через накопичення амілоїду.
Крім того, учасники самостійно оцінювали свій сон, а не постійно контролювалися в лабораторії. Автори також відзначили, що для деяких довгострокових аналізів розмір вибірки був відносно малим.
Тому не варто намагатися змінити свій режим, зосереджуючись тільки на цій роботі. Не варто навмисно скорочувати сон через страх «проспати» здоров’я мозку.
Чи варто робити генетичний тест?
Вчені не рекомендують проводити генетичне тестування на варіанти AQP4 лише на основі результатів цього дослідження.
Наразі ці дані можуть бути корисними для подальших досліджень персоналізованої профілактики. Потрібні нові клінічні випробування, щоб зрозуміти, чи дійсно покращений сон може вплинути на довгострокове здоров’я мозку залежно від генотипу.
Що можна зробити зараз
Залишаються актуальними загальні правила здорового сну: дотримуйтеся стабільного графіка, створюйте прохолодні та темні умови для відпочинку, не зловживайте кофеїном у вечірній час, а при постійній безсонні, сильній денній сонливості або підозрі на апное звертайтеся до лікаря.
Сон – лише один із факторів, що впливають на здоров’я мозку. Також важливими залишаються фізична активність, контроль артеріального тиску та цукру, збалансоване харчування, соціальні контакти та лікування хронічних захворювань.
До речі, чи змінює “Оземпік” відчуття смаку: результати дослідження майже 900 тисяч пацієнтів.
