Міська влада Дніпра хоче використати досвід Харкова у розбудові розгалуженої системи цифрового розвитку міста з огляду на постійні виклики війни. Масовані обстріли, величезні збитки інфраструктурі, людські жертви – усе це змушує місцеву владу шукати найефективніші шляхи протидії російській агресії. Досвід Харкова має стати найефективнішою відповіддю на нинішні військові реалії для дніпрян.
Те, що раніше робилося для зручності та приємного інтерфейсу, тепер стало проблемою безпеки. Так, Дніпро все ще в топі цифрових рейтингів від Мінцифри за мірками мирного часу. Але нові реалії безпеки вимагають зовсім інших, антикризових, кроків. Такий досвід шукали недовго: Харків, який через близькість до російського кордону та щоденні атаки ворога перетворився на головний технологічний полігон країни, вже буквально з нуля побудував діючу цифрову систему військового часу.
Тепер харків’яни діляться цим досвідом як, без перебільшення, наставники, показуючи іншим великим містам, як звичайні IT-рішення допомагають рятувати людей та інфраструктуру. Дніпро не просто вивчає цей досвід, а вже намагається інтегрувати його в свою оновлену стратегію «Dnipro Smart City».
Фактичним початком цієї взаємодії стала нещодавня стратегічна сесія «Дніпро: цифрова столиця», яка зібрала представників міських департаментів, профільних експертів та представників спільноти Харківського ІТ Кластеру. Головною темою обговорення стало переформатування міських служб під вимоги безпеки. У Дніпровській міській раді визнають доцільність запозичення перевірених під обстрілом алгоритмів.
За словами Костянтина Цепеннікова, заступника міського голови з питань цифрової трансформації, Дніпро завжди пишався темпами цифровізації, але військові реалії вимагають інших підходів. Те, що робили харків’яни в умовах безперервних обстрілів і відключень – це не просто IT-проекти, а готовий посібник з виживання для будь-якого прифронтового міста. Харків першим пройшов критичні тести та створив унікальні алгоритми стабільності системи. Вчитися у Харкова, переймати його антикризовий досвід і впроваджувати готові технологічні рішення – це питання безпеки громадян і стабільності всього регіону. За словами Костянтина Цепеннікова, потрібно діяти швидко, реалізовуючи те, що вже довело свою ефективність на практиці.
Візьмемо енергетичний терор. Головний урок, який засвоїли харків’яни: міські послуги не повинні відключатися в результаті знеструмлення або втрати мобільного зв’язку. Тому в Харкові модернізували диспетчерську службу «1562», перевівши її на автономне обладнання та сонячні станції, і це стало прикладом для всієї країни. Плюс розгорнули цілу мережу додатків і ботів, як-от «Open Kharkiv», де люди бачать реальну логістику міста, навіть коли немає світла.
Ці розробки зараз потрібні Дніпру. Якщо запозичити харківські алгоритми, які автоматично переформатують трафік і роботу комунальників під час надзвичайних ситуацій, місто зможе уникнути управлінського хаосу під час можливих ударів по критичних об’єктах.
Але чи не найбільшим технічним проривом харків’ян у роки війни став міський Ситуаційний центр. Це повністю захищений підземний хаб, де координуються дані з камер відеоаналітики, систем моніторингу та всіх аварійних і комунальних служб міста. Спеціальне програмне забезпечення та алгоритми штучного інтелекту дали феноменальний результат: час виявлення прибуття або аварійної ситуації скоротився з кількох хвилин до 15-25 секунд. Диспетчери часто бачать місце влучення ще до того, як туди встигають подзвонити перші очевидці. Камери мають автономне живлення, а сама система навчилася розрізняти тривоги за певним видом загрози.
Такий антикризовий центр – річ життєво необхідна для Дніпра, який регулярно піддається ракетним обстрілам. Якщо взяти на озброєння швидкісну відеоаналітику Харкова, місто зможе виграти дорогоцінні хвилини: швидше відправляти рятувальників на місця зіткнень, швидше розбирати завали та координувати ремонт.
Ще один важливий момент – освіта. Коли харків’яни зрозуміли, що онлайн-навчання з дому під час обстрілів втрачає якість, міська влада спільно з «Харківським ІТ Кластером» запустили центри цифрової освіти прямо в укриттях. Вони подарували дітям та учням безпечне місце та навчальне обладнання, фактично врятувавши навчальний процес у найважчі періоди.
Дистанційна або змішана форма навчання зараз також працює у Дніпрі. І потреба в таких цифрових просторах дуже гостра. Копіювання досвіду Харкова та залучення фахівців «Kharkiv IT Cluster» до створення мережі захищених хабів – чи не єдиний робочий спосіб для Дніпра не втрачати студентську молодь, не даючи їй покинути регіон.
Окрема тема для гордості харків’ян – збереження господарської діяльності. Попри статус прифронтової зони та щоденні загрози, місту вдалося перезапустити офлайн-центр «Дія.Бізнес» та розгорнути Східноукраїнський цифровий інноваційний хаб. Харків’яни наочно довели всьому світу: якщо є синергія з технологічною спільнотою, місцевий бізнес можна зберегти і реанімувати навіть у найкритичніших умовах.
Сьогодні Дніпро став домом для багатьох переміщених підприємств. Щоб ці компанії адаптувалися, дніпрянам варто взяти на озброєння харківські цифрові інструменти підтримки малого та середнього бізнесу, адже вони вже пройшли важке випробування вогнем і довели свою життєздатність.
Адже цифровий діалог між Дніпром і Харковом – це набагато більше, ніж просто обмін технологіями. Це пряма передача антикризового досвіду від людей, які першими найбільше постраждали і вистояли. Впроваджуючи ІТ-кейси, розроблені харків’янами, Дніпро отримує реальну модель технологічного захисту, яка може стати цифровим щитом для життя всього регіону.
