Жителі Безлюдівської громади поскаржилися на погіршення житлових умов через неправильне розміщення вигрібної ями на сусідній садибі. Для розгляду звернення селищна рада створила виїзну комісію із залученням фахівців Держпродспоживслужби.
Під час перевірки встановлено, що на території земельної ділянки заявника на відстані менше 0,5 метра від стіни житлового будинку розташована сумісна із сусідами вигрібна яма. Відповідно до вимог санітарного законодавства вигрібні ями повинні розташовуватися на відстані не менше 20 метрів від стін житлових і громадських будівель і споруд.
Розташування вигрібної ями на присадибній ділянці та відстань від неї до власного житлового будинку визначає власник будинку з дотриманням правил добросусідства. Спірні питання щодо місць розміщення вигрібних ям на території присадибної ділянки розглядаються в порядку вирішення земельних спорів відповідно до законодавства.
Чим небезпечна вигрібна яма, розміщена з порушенням санітарних норм
Неправильне розміщення вигрібної ями створює серйозну небезпеку для здоров’я людини та навколишнього середовища. Відповідно до Державних санітарних норм і правил утримання територій населених пунктів вигрібна яма повинна бути водонепроникною і розташовуватися на відстані не менше 20 метрів від житлових будинків.
Забруднення грунтових вод і колодязів
Основна небезпека вигрібних ям – забруднення ґрунтових вод фекаліями, які містять хвороботворні мікроорганізми. За даними Держпродспоживслужби, джерелами забруднення води нітратами та бактеріями є стічні води негерметичних вигрібних ям, гноєсховищ та місць утримання худоби.
Особливо небезпечно забруднення дворових колодязів. Наявність кишкової палички у воді є ознакою недавнього забруднення стічними водами. Під час дощів або танення снігу хвороботворні бактерії разом із потоком води потрапляють у ґрунтові води, а з ними – у джерела водопостачання.
Ризик інфекційних захворювань
Найпоширенішими захворюваннями, що передаються через забруднену воду, є дизентерія, сальмонельоз, гепатит А, холера, черевний тиф і ротавірусні інфекції. За даними МОЗ, за оцінками ВООЗ, 25% населення постійно знаходяться в групі ризику захворіти захворюваннями, пов’язаними з вживанням неякісної питної води.
Збудники кишкових інфекцій можуть зберігатися у воді до 200 днів. Віруси набагато стійкіші до дії дезінфікуючих засобів, ніж бактерії, і для зараження достатньо дуже малої дози патогенних мікроорганізмів.
Небезпечні гази та неприємний запах
Окрім забруднення води, вигрібні ями виділяють небезпечні гази. При біологічній переробці відходів утворюються метан (вибухонебезпечний газ без запаху) і сірководень (із запахом тухлих яєць). Ці гази шкідливі для здоров’я людини, особливо якщо вигрібна яма розташована поблизу житлового будинку.
Особливо вразливі групи
Найбільшу небезпеку забруднена вода становить для дітей, особливо дітей до року на штучному вигодовуванні, коли суміші готуються на воді з високим вмістом нітратів. У групі ризику також люди похилого віку, хворі на анемію, особи із захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем.
За даними санітарних служб, протягом останніх років в Україні реєструються спалахи кишкових інфекцій, вірусних гепатитів, дизентерії та черевного тифу, пов’язані з фактором передачі водним шляхом.
Відповідно до статті 104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення на сусідній ділянці діяльності, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей.
