Переважна більшість харків’ян, які залишили місто через повномасштабне вторгнення, обстріли та бої, планують повернутися додому. Про це в ефірі програми “Мосейчук+”. Харківський міський голова Ігор Терехов.
За його словами, результати останніх соціологічних досліджень свідчать про те, що 85-90% вимушених переселенців з Харкова мають намір повернутися до рідного міста. Терехов підкреслив, що багато жителів зараз періодично приїжджають з-за кордону, щоб відвідати свої домівки.
“Харків’яни приїжджають сюди ненадовго з-за кордону, тому що це їхній дім. Це наші люди, тому наше завдання – створити всі умови для їх повернення. Моя зона відповідальності – зробити все можливе, а часом і неможливе, щоб життя тут було комфортним”, – підкреслив мер.
Як змінилося населення Харкова
Станом на 24 лютого 2022 року в Харкові проживало близько 1,4 – 1,5 млн осіб. У перші місяці Великої війни кількість жителів зменшилася до 400 тис. За останні чотири роки місто пережило кілька хвиль повернення:
- весна 2022 року: перша хвиля масового повернення після деокупації сіл на півночі області, що дозволило зменшити інтенсивність обстрілів житлових кварталів Харкова – Салтівка більше не обстрілювалася артилерією;
- осінь 2022 року: масове повернення після успішного контрнаступу та звільнення більшої частини регіону. Тоді населення міста зросло до 1,1 мільйона осіб.
- початок 2023 року: третя хвиля, коли кількість жителів оцінювалася в 1,2 – 1,3 млн.
- літо 2023: повернення сімей з дітьми напередодні навчального року.
Однак 2024 рік став викликом для стабільності населення: через масовані ракетні удари в січні та використання росіянами під удар по Харкову керованих авіаційних бомб (БПЛА), які почали досягати житлових кварталів, зафіксовано нові хвилі виїзду громадян у безпечніші регіони.
Фактори повернення
Згідно з дослідженнями Міжнародної організації з міграції (МОМ), ключовими факторами повернення українців до своїх міст є:
- безпекова обстановка (наявність систем ППО та відсутність обстрілів);
- доступ до послуг (функціонування шкіл, лікарень та комунальних послуг);
- наявність роботи та економічне відновлення регіону.
