— Як би ви оцінили бюджет-2026, це бюджет виживання?
— За плановими розрахунками уряду, українці мають стати біднішими. Кожен, хто володіє навичками роботи з електронними таблицями, може скласти такий бюджет за кілька годин. Для цього не потрібно тримати Мінфін. Перед формуванням бюджету на наступний рік Мінекономіки разом з іншими міністерствами має розпочати та завершити переведення економіки на військове русло. Тобто планувати, що і як необхідно для потреб перемоги. Зокрема, що має робити держава, яким має бути штат військового часу, яким має бути обсяг державного замовлення на виробництво зброї, якою має бути структура видатків військового часу. Також з’ясувати, в яких сферах нам потрібна іноземна допомога, а де ми можемо розібратися самостійно. Тільки після цього можна приступати до формування бюджету.
— Чи можливо покрити дефіцит бюджету?
— А навіщо це робити, якщо в це входить половина витрат мирного часу.
— Наприклад, скоротити зарплати чиновникам
— Це мізер порівняно з тими коштами, які вони мають. Саме управління коштами має бути виведене з розряду функціональних можливостей чиновників. Мають бути чітко визначені напрямки цих витрат – куди можна витрачати кошти, а куди ні. Треба враховувати, що можна профінансувати, а що можна перенести на майбутній період.
– Більше того, якщо продовжувати логіку певних державних податків, як зараз, то нам постійно не вистачатиме грошей. У нас катастрофічно не вистачає коштів на обслуговування господарських потреб. Ми витрачаємо сотні мільйонів гривень на сплату відсотків нашому так званому Нацбанку. Чи дійсно нам потрібно виручати банки, які більше не кредитують економіку?
— Наші топ-менеджери на війні чомусь отримують мільйонні зарплати
— Дійсно, у нас фантастична різниця в зарплатах ТОП-чиновників і середніх чиновників. Не кажучи вже про працюючих українців. Ця різниця може досягати десятків разів. В умовах війни це особливо недоречно. Керівники на державних підприємствах не потрібні. Там потрібні адміністратори. Державні підприємства в першу чергу виконують державні функції, а не заробляють гроші. І якщо наші державні підприємства збиткові, керівники не мають права отримувати зарплату, поки вони не стануть прибутковими.
А якщо йти в Європу, то там суддівська зарплата не відрізняється від середньої зарплати у сфері економіки. Тільки в Україні середня зарплата становить 20-25 тисяч гривень на місяць, а зарплати суддів можуть перевищувати цей показник у 8 і більше разів. Такої різниці немає ніде в Європі. Крім того, ніде в світі члени наглядових рад не отримують таких захмарних зарплат, як в Україні. Ніде в світі немає наглядових рад на підприємствах з одним власником. Якщо ви знайдете таке підприємство на заході, то це для схеми оптимізації податків. Наглядові ради не займаються формуванням топ-менеджменту, а не інструктуванням, як вести справи. То навіщо нам наглядові ради? Вони не потрібні. Тобто Україна має відмовитися від корпоратизації державних підприємств і повернути їх в управління державі. Якщо державу не розглядати як цілісний господарський комплекс, проблем буде ще більше. Неможливо заробити на всьому і відразу.
— Чи зростуть податки у 2026 році?
Є така ймовірність. Тим більше, що іноземні посилки хочуть обкласти податком. Незважаючи на це, посилки вартістю понад 150 євро оподатковуються. Проте обмежень бути не повинно, якщо людина купує щось за власні гроші за кордоном. Яка природа цього податку? Це податок на споживання? Однак, згідно з різними дослідженнями в Україні, від 60 до 75% можна віднести до категорії бідних чи знедолених. А які податки на споживання в країні бідності, особливо під час війни.
Я давно пропонував ліквідувати митницю в Україні під час війни. Адже це шкідливо для економіки війни та відновлення.
