В Україні відбувається повне зрощення криміналітету з державними структурами — Любомир Стрембіцький

— Яка зараз ситуація в рибній галузі?

Ми у 20 разів відстаємо від показників, які були за Радянського Союзу. Одна з причин – дика приватизація підприємств, які за копійки віджали у держави. Наприклад, на Прикарпатті із 7 господарств працюють лише два. Адже зараз люди думають не про розвиток, а про те, як може працювати економіка. Люди бояться, що завтра прийде «комсомол» і забере це підприємство, якщо воно далі розвиватиметься, ще й проти власника порушать кримінальну справу. І це відбувається по всій Україні.

— Законодавчий терор справді присутній у рибній галузі?

Якщо ви подивіться на законопроект №12384, то його ніхто не бачив у відкритому доступі. Лише його витяги з того чи іншого варіанту законопроєкту з десятих рук. Адже законопроєкт №12384 засекретили, бо навколо нього багато суперечок. І все, що ми бачили навколо «Укренерго» та «Енергоатому», відбувається і в рибній галузі. Зокрема, якщо брати ситуацію з аукціонами в рибній галузі. Є громадські активісти, через яких збирають кошти з рибалок і вирішують питання отримання ліцензії для підприємства. Дуже часто аукціони виграють люди, які не платять за ці аукціони. Швидше, вони платять лише половину і дають гарантійні листи, тобто суму, яку потрібно сплатити, а їхні права перепродають іншим. Інші компанії працюють над своїми документами, що створює штучний бар’єр між рибалками та державою. Тобто витрати несе підрядник, прибуток і плату за ресурс має отримати держава, але найбільше від цього отримують посередники. Тобто схема схожа на Енергоатом, коли гроші йдуть у нікуди.

— Що не так із законопроектом №12384?

Відповідно до нього всі власники рибних підприємств мають бути обнулені. Закон про цільовий фонд буде скасовано. Також вводяться так звані питання інвестування, коли у водоймах можна буде ловити будь-що. Тобто хочуть запровадити так званий більшовизм. Все стає нічиєю, а завтра буде аукціон… Але, враховуючи, хто перемагає на аукціонах і провалених аукціонах, можна сказати, що в умовах воєнного стану відбувається пограбування держави.

Наразі я не можу сказати, чи передбачено цим законопроектом відшкодування витрат суб’єктам ТРГ, тому що я його не бачив у повному вигляді. Документ засекречено.

— Законопроект №12384 захищає існуючі об’єкти господарювання, зокрема ТРГ?

Звичайно ні. Адже всі люди, які ведуть господарську діяльність на території водосховища, знаходяться поза законом. Тобто вони стоять у загальній черзі на аукціон. І неважливо, вкладала людина гроші чи ні, скільки грошей було витрачено на розчищення русла та укріплення гідротехнічних споруд. Відбувається суцільне пограбування рибного майна. Адже повністю відсутній захист приватної власності, захист інвестицій, захист прав людей, які їх створили. Тому ще раз наголошую, що це більшовизм і 33-й рік для промислу.

— Тобто мова не йде про інвестиційний клімат, зокрема, щодо новоствореної ТРГ

Ні, тому що всі визнаються на загальних умовах, навіть якщо підприємець вкладає у водойму власні кошти. Насправді його водойму віддають тому, хто віддав на аукціоні ще кілька тисяч. До речі, деякі люди часто виграють на них дивним чином. Аукціон схожий на рулетку в казино, тому що виграють ті, хто грає в рулетку, а не держава. Якщо в усьому світі аукціони означають незалежність і незаангажованість, то в Україні це не працює. Насправді це велика афера. Так само, як і система Prozorro. Замість прозорості через цю платформу компанія закуповує пальне дорожче за середню ціну на АЗС. Тому багато гравців ринку не хочуть мати відносини з державними підприємствами, Prozorro, аукціонними домами тощо.

За словами заступника міністра економіки, екології та сільського господарства України Тараса Висоцького, міністр економіки, екології та сільського господарства України Олексій Соболєв виступає за проведення аукціонів. Він не бачить альтернативи. Хоча є інсайдерська інформація, що Соболєв причетний до схем з Енергоатомом і не тільки.

Тому складається враження, що можновладці створюють схеми розкрадання майна українців. І тут виникає багато запитань до правоохоронних органів, які повинні в першу чергу розглянути законопроект №12384 і знайти там прихований контент для корупційної діяльності.

Крім того, у рибній галузі процвітає рейдерство. Бурштинське водосховище на Івано-Франківщині – яскраве тому підтвердження. Майже щороку відбуваються рейдерські атаки. До них причетні співробітники СБУ, Генпрокуратури та нардепи від Слуги народу. Все це призвело до бандитських перестрілок, а останній власник продав цю водойму, бо вже більше року сидить у СІЗО без розгляду справи. І це не єдине підприємство в Україні, яке таким чином переходить з рук в руки. То про які інвестиції може йти мова, коли у людини забрали господарство, а робити нічого нема чого. Зокрема, відстоювати майно в суді. Адже на судові спори можна витратити багато років.

— Складається враження, що в Україні відбувається перерозподіл рибної галузі?

Це не переділ, а пограбування. А чи знаєте ви, що у нас є секретні звіти про риболовлю. Фактично, порівняно з 2019 роком, вилов риби скоротився вдвічі. Панчоха теж кілька разів падала. У більшості випадків це сталося через ліквідацію ТРГ. Адже рибалки, які працювали в такому режимі, здебільшого забезпечували прогнозований улов риби. Водночас риби на ринку не менше. Вона просто пішла в тіньову економіку чи це браконьєрство, яке в основному стосується осетрових. Тобто централізоване браконьєрство за останні роки зросло в рази.

При цьому голова Держрибагентства Ігор Клименок замість вирішення проблеми помпезно фотографується з громадськими активістами. Будучи його підлеглим, я не побачив у його роботі розуміння ситуації в рибній галузі. Раніше Клименок очолював компанію, яка займалася ідентифікацією тварин. А після того, як у селах під його керівництвом переписали тварин, корови просто зникли. Я думаю, що він зробить таку ж реформу в рибній галузі. Він вже проводить реформу, яка знищить рибну галузь під нуль. Я не знаю, на кого працює Клименок, чи на окремі європейські компанії, які бояться вступу України в ЄС, чи на країну-агресора.

Клименок стільки нашкодив рибній галузі, що відсидів не один термін. Адже лише зменшення улову вдвічі є підставою для порушення кримінальної справи. І це при тому, що Клименок прийшов до влади через кабінет голови ОП Єрмака. Тому складається враження, що він намагається покрити витрати, які він поніс, потрапивши на посаду.

— Тобто у знищенні рибного господарства може бути російський слід?

Однозначно. Один із керівників територіальних управлінь рибоохорони був у Херсоні і займав досить високу посаду. А його батько і брат пов’язані з агробізнесом. Тому брав участь у скандалі з продажем херсонського зерна окупантам. Також є запитання до керівників Тернополя та Житомира. Усі вони мали судимості за корупцію. Тобто в нашій країні сформувалося злочинне рибальське угруповання, яке грабує рибні ресурси в Україні.

– Хто до цього причетний?

Є певна роль СБУ, СБУ, Генпрокуратури, які займаються рейдерськими атаками на окремі підприємства. Це нагадує дикий бандитизм, гірший ніж у 90-ті. Адже відбувається повне зрощення криміналітету з державними структурами, і значну роль тут відіграють народні депутати, які є кінцевими бенефіціарами певних схем вилову.

— Як навести порядок у рибній галузі?

Відкрити кримінальне провадження щодо керівництва Держрибагентства та провести повну перевірку його діяльності. Після цього призначити для виконання обов’язків особу з рибного господарства, яка б мала відповідний досвід роботи. Адже чи не щороку посаду голови Держрибагентства купує новий клан. Через це ситуація в рибній галузі постійно погіршується. Ми розтратили народний фонд, великі господарства, промисловість. Це треба вирішувати, або Держрибагентство ліквідовувати як структуру, бо це тільки шкодить розвитку та діяльності рибного господарства України. Адже наразі діяльність Держрибагентства спрямована на збагачення Клименка та його бенефіціарів.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *