Про це заявив старший дослідник міжнародного сектору фінансових досліджень, державної установи “Інститут економіки та прогнозування НА України”. Редзюк.
Найбільш затребувана військова та технічна допомога дозована, хаотично, у невеликих партіях стосовно масштабів протистояння та в абсолютних показниках, поступається фінансовим ресурсам країни -агресора. Враховуючи різні заборони щодо використання певних видів зброї на території генерала агресора, це заперечує всі зусилля України перемогти у цій війні. Фінансування української економіки також виявило обмежені фінансові ресурси, виділені міжнародними партнерами України (в основному США та ЄС), що достатньо для обмінного, фінансового та цінового стабілізації, але недостатньо для економічного відновлення та сталого розвитку. Ми вважаємо це актуальним – пропонувати більш систематично підходити до цього питання, переглянути та збільшити параметри існуючих програм фінансової допомоги від західних партнерів на взаємовигідній та стратегічно орієнтованій основі.
https://www.youtube.com/watch?v=dldf0hiqifo
Слід зазначити, що ще до війни ВВП України часом був у на душу населення (4-6 разів) нижчим, ніж абсолютна більшість сусідніх країн. У Туреччині, незважаючи на значну інфляцію в 2020–2024 роках, ВВП на душу населення в 2,5 рази більший, ніж в Україні. Лише Білорусь (який знаходиться під санкціями), а Молдова має трохи кращі показники, ніж Україна. Порівняно з високорозвиненими країнами ЄС (Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди, Швеція, Австрія), відставання цього показника становить 8–12 разів. Такі показники свідчать про те, що ефективність ринків, підприємницька інфраструктура та продуктивність праці в Україні значно поступаються іншим країнам регіону. Повна масштабна війна з 2022 року лише посилила існуючі проблеми у внутрішній економіці -рівень імпорту значно збільшився, а експорт у 2022-2023 роках зменшився.
Під час війни, особливо експорту товарів з України в 2022-2024 роках. зменшується з високою швидкістю (2022 до 2021: -35,2%; 2023 -2021: -45,1%). Причини таких тенденцій, на думку автора: 1) руйнування та втрата бойових дій (зламана інфраструктура та промислові об’єкти, втрата людського капіталу, заблоковані логістичні шляхи, проведення хаотичного релаксації тощо); 2) відсутність диверсифікованої, гнучкої та ефективної внутрішньої економіки; 3) слабкість державного апарату України в регулюванні та стимуляції інноваційно-промислового підприємства та бізнес-структур з високою доданою вартістю; 4) Патерналізм, консерватизм, близькість, іноді недовіра до українського суспільства до ініціатив вищої влади.
Повне вторгнення в масштаб призвело до того, що українські товари на традиційних світових товарних ринках (ринки сировини) були замінені. Дефрагментація та конкуренція на світових ринках посилили політичну та дипломатичну напруженість між країнами Глобального Півдня та Глобальною Північчю. Тому, на нашу думку, європейські партнери (Європейська комісія) повинні дати нашій країні певні ринки, квоти, ніші, які дозволяють таку велику економіку, як Україна функціонувати та розвивати стабільні та розвиватися. ЄС не вигідно мати значну військову та соціальну напруженість, високе безробіття та збіднення в Україні, але багатьма товарними групами з України – скидання країн ЄС не потрібні (особливо чутливий європейський агро -індустріальний ринок). У період воєнного часу та післяводу світовий поділ праці буде трансформований і трансформований, тому західні партнери України можуть забезпечити певні ринки, квоти, ніші; Там, де наша країна буде зайнята тими секторами економіки в рамках загальноєвропейської економії, яка мала підрозділи (російська, білорусь, Іран) до війни, а також інші країни Глобального Півдня. У такому підході Україна робить вагомий внесок у підвищення військової та економічної безпеки, самостійності та самодостатності. Крім того, існують багатообіцяючі галузі ЄС, які активно розвиваються, і вони інвестуються у значні кошти. Для України ці перспективні галузі також повинні розрізнити певні сектори, квоти та ніші (військово-промисловий комплекс, енергія нового покоління, зелена енергія, цифрова економіка та технології, органічна їжа, медична та медична технології, фармацевтичні препарати та біотехнології, екологічні та стабільні технології..
На жаль, підходи та механізми стратегічно продуманої та взаємовигідної галузевої інтеграції української економіки під час виходу на загальний ринок ЄС практично не застосовувались. Починаючи з 2014 року, з курсом європейської інтеграції, українські урядові установи не стимулювали диверсифікацію та залучення корпорацій з країн ЄС для систематичного включення внутрішньої економіки до доданої вартості. У Україні деякі європейські великі компанії часто переживали юридичний нігілізм, корупцію, затримуючи процедури реєстрації бізнесу, розсуд під час чеків тощо. Ті, хто бажає вийти на ринок українських компаній ЄС, часто не розуміли механізмів виходу на цей ринок (стандарти, квоти, політику просування маркетингу, механізми співпраці з місцевими партнерами тощо). Як результат, за 2014-2021 роки імпорт з ЄС до України значно зросла, а експорт значно відставав від імпорту. Високо -конкурентні ринки ЄС для більшості українських підприємств (враховуючи їхні бюджети, технологічний статус, рівень виробничої культури тощо) не залишаються досяжними, але корпорації з країн ЄС України як місце для інвестування – не зацікавлені (багато об’єктивних ризиків).
Сучасна об’єктивна реальність свідчить про значні проблеми України в галузі безпеки, інфраструктури та стимулюючої податкової та юридичної підтримки ділового середовища. Тому галузева допомога країн ЄС повинна в першу чергу вирішити ці складні проблеми. Необхідно значно зміцнити партнерство в галузі безпеки та військово-промисловому співробітництву між Україною та ЄС. Крім того, для стабільного функціонування всіх секторів внутрішньої економіки та соціальної сфери важливо мати повну інфраструктуру (доцільно розглянути сучасні технологічні вимоги ЄС), тому сфера енергії, будівництва, транспорту та логістики потребує значних системних інвестицій з країн ЄС. На наш погляд, оцифрування та включення юридичної підтримки в правоохоронні та судові системи України зобов’язані забезпечити стимулюючий податок та юридичну підтримку ділового середовища.. Крім того, впровадження оцифрування, деперсоналізації та прозорості процедур реєстрації бізнесу, митного регулювання, система інспекції, арештів в Україні-каналі суттєво змінює ділове середовище на краще.
Крім того, систематичне фінансування наукових та технічних робіт у галузі безпеки та МІК буде доречним; надання коштів, грантів та програм співпраці для науково -дослідної діяльності в Україні; стимулювання інноваційної підприємницької діяльності у внутрішній економіці; Збільшення навчальних компетенцій серед українських громадян. Одним із ефективних способів економічної інтеграції з країнами ЄС буде надання фінансових коштів для великих європейських проблем європейських питань при відкритті філії в Україні. Україна також має земельну кордон з 4 країнами ЄС, тому розподіл перехресної співпраці з цими країнами посилить співпрацю з країнами ЄС, прискорює взаємне економічне зростання. Успішна інтеграція вимагає активної участі ІТ -фірм України на ринках країн ЄС, включаючи програму цифрової трансформації країн ЄС.
Ми вважаємо, що без повністю забезпечення безпеки власності на активи в Україні для іноземних та внутрішніх інвесторів, усі спроби відновити енергію, машинобудування та встановити виробництво конкурентної продукції військово-промислового комплексу не будуть успішними.
Пріоритетне завдання №1 Ми розглядаємо цю експертну підтримку у здійсненні реформ, пов’язаних з боротьбою з корупцією, зміцненням верховенства права та модернізацією державного апарату в рамках інтеграції України в ЄС. Необхідна технічна допомога ЄС щодо модернізації та оцифрування державних послуг, включаючи податкові та митні системи, судові реформи та інші галузі. Також важливо перезапустити внутрішній ринок акцій та фінансових інвестицій на анти-олігархічній, соціально орієнтованій основі. При вирішенні завдання завдання1 Пріоритетним завданням № 2 уряду України має бути насичення внутрішньої економіки різними коштами, грантів та програмами підтримки для залучення західноєвропейських компаній та технологій у нашій країні. Потім допомога в ЄС матиме ефект розвитку та тривалий термін. Інвестування у військово-промисловий комплекс, в машинобудування, в нову “зелену” архітектуру української енергії диференційовано; Фінансування поновлення внутрішньої інфраструктури за стандартами ЄС повинно мати надійну юридичну, безпечну та фінансову основу. За таких обставин можна буде поступово ускладнити структуру української економіки та наблизити її до інших країн ЄС.
Важливим аспектом допомоги в ЄС є продовження бюджетних витрат України на грантовій та безкоштовній основіОскільки позики значно зменшать потенціал для відновлення після воїни. Для покращення соціально-економічної ситуації та вдосконалення інноваційно орієнтованої підприємницької діяльності в нашій країні необхідно збільшити фінансування сфери освіти та науки України, які значно недостатньо фінансуються у війні. Постійна допомога також необхідна для швидкого відновлення інфраструктури, яка впливає на бойові дії (енергія, транспортні комунікації та логістичні центри, критичні промислові об’єкти). Також необхідне продовження гуманітарної допомоги в Україні, особливо в районах, пов’язаних з прийом та підтримкою біженців. Для того, щоб стабілізувати ситуацію в Україні, доцільно створити кошти допомоги в ЄС для повернення біженців до України та їх підтримки для відновлення довоєнного життя. Над відповідним є пропозиція гуманітарних товарів з країн ЄС: продовольство, ліки, гігієна, одяг та інша критична пропозиція для надання допомоги ураженим регіонам України. України потрібна медична допомога: обмін досвідом сучасних технологій лікування поранених та жертв, організація лікування українців за кордоном, постачання лікарських засобів та медичного обладнання, організації польових лікарень. Крім того, для покращення регіональної політики в Україні також потрібна фінансова та технічна допомога ЄС. Існує значна кількість внутрішньо переміщених осіб, які інтегруються в повне життя в новому місці з основними проблемами, які потребують більш стратегічно продуманої політики та фінансування цих програм. Нові економічні центри України (безпечні західні та центральні регіони країни) зможуть виникнути лише з систематичним фінансуванням взаємопов’язаного виробництва, транспорту, енергетики, офісу та комунальної та житлової інфраструктури.
Висновки
Інтереси та співпраця між Україною та країнами ЄС у багатьох сферах діяльності зараз розвиваються і можуть мати стратегічні перспективи; Особливо, якщо вітчизняна економіка трансформується з сільськогосподарської та сировини з олігархічної та некратичної структури до інноваційної та обробки з європейським правовим середовищем. Оптимальна підтримка ЄС для України повинна бути зосереджена в цій трансформації, що додатково сприятиме ефективному військово-технічному співробітництву, відновленню критичної інфраструктури, зміцнення економічної стабільності, сприяння демократичному інклюзивному управлінню соціально-економічними процесами на довгострокових, безпечних та стабільних. Залучення України відповідає юридичним стандартам ЄС, а державне регулювання до найкращих практик створить основу для підготовки країни до успішного приєднання ЄС та євро -атлантичного блоку НАТО. Основна увага повинна мати відповідальну політику щодо забезпечення сталого розвитку, економічної диверсифікації (поступове ускладнення структури української економіки) та збільшення свердловини населення в цьому процесі.
