Мікроскопія осаду сечі: розшифровка показників, норма та що означають відхилення
Мікроскопія осаду сечі — ключовий етап загального аналізу сечі, який дає змогу оцінити стан нирок, сечовивідних шляхів, а також виявити системні порушення обміну речовин, інфекційні та запальні процеси. Метод базується на дослідженні осаду, що утворюється після центрифугування зразка сечі, під світловим мікроскопом. Аналіз показників осаду є стандартом клінічної лабораторної діагностики у нефрології, урології, терапії та педіатрії.
Що таке осад сечі та як його отримують
Осад сечі — це сукупність формених елементів та нерозчинних структур, які випадають у нижній шар після центрифугування сечі.
Етапи дослідження
- Збір середньої порції ранкової сечі.
- Центрифугування зразка протягом 5 хвилин при 1500–3000 об/хв.
- Видалення надосадової рідини.
- Мікроскопічне дослідження осаду при збільшенні ×100 та ×400.
Основні компоненти осаду
- клітинні елементи;
- циліндри;
- кристали солей;
- мікроорганізми;
- слиз;
- аморфні маси.
Клітинні елементи осаду сечі
Еритроцити
Еритроцити — формені елементи крові, які в нормі майже відсутні в сечі.
Норма:
- 0–2 в полі зору (у чоловіків);
- 0–3 в полі зору (у жінок).
Можливі причини підвищення:
- гломерулонефрит;
- сечокам’яна хвороба;
- травма нирок;
- пухлини нирок або сечового міхура;
- інфекції сечовивідних шляхів.
Факти:
- Дисморфні еритроцити свідчать про гломерулярне походження гематурії.
- Незмінені еритроцити характерні для ураження нижніх відділів сечової системи.
Лейкоцити
Лейкоцити — клітини імунної системи, маркер запалення.
Норма:
- до 3 в полі зору (у чоловіків);
- до 5 в полі зору (у жінок);
- до 7 в полі зору (у дітей).
Причини лейкоцитурії:
- пієлонефрит;
- цистит;
- уретрит;
- туберкульоз нирок;
- аутоімунні захворювання.
Клінічний факт:
- Лейкоцити, що покривають усе поле зору, характерні для гострих бактеріальних інфекцій.
Епітеліальні клітини
Епітелій у сечі відображає стан слизової оболонки сечових шляхів.
Види епітелію
- Плоский епітелій — уретра, піхва.
- Перехідний епітелій — сечовий міхур, сечоводи.
- Нирковий епітелій — канальці нефронів.
Норма:
- поодинокі клітини плоского та перехідного епітелію;
- відсутність ниркового епітелію.
Відхилення:
- велика кількість плоского епітелію — неправильний збір сечі;
- перехідний епітелій — цистит, інтоксикація;
- нирковий епітелій — гостре ураження нирок, нефротичний синдром.
Циліндри в осаді сечі
Циліндри — білкові структури, що формуються в канальцях нирок.
Основні типи циліндрів
- гіалінові;
- зернисті;
- восковидні;
- еритроцитарні;
- лейкоцитарні;
- епітеліальні.
Норма
- 0–1 гіаліновий циліндр в полі зору;
- відсутність інших типів.
Діагностичне значення
- Гіалінові — фізичне навантаження, дегідратація.
- Зернисті — хронічні захворювання нирок.
- Восковидні — ниркова недостатність.
- Еритроцитарні — гломерулонефрит.
- Лейкоцитарні — пієлонефрит.
Факт:
- Наявність патологічних циліндрів завжди вказує на ураження ниркової паренхіми.
Кристали солей
Кристалурія — наявність кристалів солей у сечі, залежить від pH та обміну речовин.
Найпоширеніші кристали
- оксалати кальцію;
- урати;
- фосфати;
- цистин;
- кристали сечової кислоти.
Норма
- поодинокі кристали оксалатів або уратів.
Патологічні стани
- Оксалати — ризик нефролітіазу.
- Урати — подагра, зневоднення.
- Фосфати — інфекції, лужна реакція сечі.
- Цистин — спадкові порушення амінокислотного обміну.
Факт:
- Постійна кристалурія підвищує ризик формування каменів у нирках.
Мікроорганізми в осаді сечі
Бактерії
- В нормі відсутні.
- Наявність бактерій разом з лейкоцитами — ознака інфекції.
Гриби
- Найчастіше Candida spp.
- Характерні для імунодефіциту, цукрового діабету, антибіотикотерапії.
Паразити
- Trichomonas vaginalis — рухомі джгутикові форми.
Факт:
- Для підтвердження інфекції необхідне бактеріологічне дослідження.
Слиз та аморфні маси
Слиз
- Продукт секреції епітелію.
- Норма — невелика кількість.
Підвищення:
- запальні процеси;
- подразнення слизової;
- неправильний забір матеріалу.
Аморфні солі
- Безформні структури.
- Частіше в кислій або лужній сечі без клінічного значення.
Норма мікроскопії осаду сечі (узагальнена таблиця у текстовому вигляді)
- Еритроцити: 0–3 в полі зору
- Лейкоцити: 0–5 в полі зору
- Епітелій: поодинокі клітини
- Циліндри: 0–1 гіаліновий
- Бактерії: відсутні
- Кристали: поодинокі
- Слиз: незначна кількість
Що впливає на результати аналізу
Фактори викривлення показників
- фізичне навантаження;
- зневоднення;
- менструація;
- порушення правил гігієни;
- тривале зберігання зразка.
Важливі факти
- Аналіз проводять протягом 1–2 годин після збору.
- Повторне дослідження підвищує діагностичну точність.
- Інтерпретація показників потребує клінічного контексту.
Клінічне значення мікроскопії осаду сечі
Мікроскопія осаду сечі є доступним, інформативним та стандартизованим методом лабораторної діагностики. Показники осаду дозволяють:
- виявити захворювання нирок на ранніх стадіях;
- диференціювати тип ураження сечової системи;
- контролювати ефективність лікування;
- оцінити ризик ускладнень.
Метод рекомендований для первинної діагностики, профілактичних оглядів та динамічного спостереження пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів.
