Ультразвукова діагностика підшлункової залози є одним із найбільш доступних та інформативних методів обстеження органу. Розшифровка результатів УЗД вимагає знання анатомічних норм, особливостей техніки дослідження та характеристик патологічних змін. Цей посібник надає детальну інформацію про все, що потрібно знати про інтерпретацію УЗД підшлункової залози.
Анатомічна будова та нормальні показники
Підшлункова залоза складається з трьох основних відділів:
- Голівка – розташована у С-подібній кривизні дванадцятипалої кишки
- Тіло – центральна частина органу
- Хвіст – звужена частина, яка досягає селезінки
Нормальні розміри органу
Нормальні параметри підшлункової залози мають такі значення:
- Довжина органу: 18-26 см
- Товщина голівки: 20-30 мм
- Товщина тіла: 10-20 мм
- Товщина хвоста: 15-25 мм
- Діаметр головної панкреатичної протоки: 2-3 мм
- Діаметр протоки у дітей: 1-2 мм
Розширення протоки понад 4 мм вважається патологічним відхиленням і вимагає подальшого обстеження.
Ехографічні характеристики норми
Нормальна підшлункова залоза на УЗД має специфічні ознаки:
Ехогенність
- Гіпоехогенна структура – залоза виглядає темнішою порівняно зі сусідніми органами
- Рівномірна ехогенність – однакова інтенсивність ультразвукового сигналу по всьому органу
- Порівняльна ехогенність – дорівнює ехогенності печінки або дещо менша
Контури органу
- Чіткі та рівні контури
- Відсутність дефектів краю
- Чіткі межі між залозою та сусідніми структурами
- Рівномірна товщина по всьому органу
Панкреатичні протоки
- Головна протока має рівномірний калібр
- Бічні протоки не візуалізуються
- Протока не розширена
- Правильний хід по органу від хвоста до голівки
Методика проведення дослідження
Правильна техніка УЗД підшлункової залози забезпечує якісну діагностику органу.
Положення пацієнта та підготовка
- Положення пацієнта – лежачи на спині та на лівому боці
- Дихання пацієнта – глибокий вдих для кращої візуалізації
- Підготовка – голодування протягом 6-8 годин
- Виключення газоутворюючих продуктів – за 2-3 дні до дослідження
- Акустичне вікно – епігастральна область та підреберні простори
Сканування органу
- Поздовжні зрізи вздовж вертикальної осі
- Поперечні зрізи на різних рівнях
- Косі та похилі проекції
- Динамічне спостереження при дисталізації органу
Патологічні стани та їх ознаки
Гострий панкреатит
Гострий панкреатит характеризується типовими ультразвуковими знахідками:
- Збільшення розмірів органу (більше норми)
- Зниження ехогенності (гіпоехогенна структура)
- Нечіткі контури органу
- Розширення панкреатичної протоки
- Перипанкреатичні скупичення рідини
- Реакція сусідніх органів
Критерії модифікованої шкали Мішра:
- Збільшена підшлункова залоза
- Гіпоехогенність органу
- Нечіткі контури
- Розширена панкреатична протока
- Перипанкреатичний вихід рідини
Наявність 2 та більше критеріїв підтверджує діагноз гострого панкреатиту.
Хронічний панкреатит
Хронічний панкреатит має відмінні УЗД-ознаки:
- Атрофія органу – зменшення товщини залози
- Гіперехогенність – підвищена ехогенність паренхіми
- Нерівномірність структури – чергування ділянок різної ехогенності
- Кальцифікація – гіперехогенні вогнища з акустичною тінню
- Розширена протока – діаметр більше 4-6 мм
- Розширення бічних проток – “ранцевий вигляд”
- Псевдокісти – округлі вогнища рідини
Стадії хронічного панкреатиту:
- Ранна стадія – легкі зміни структури, нормальні розміри
- Помірна стадія – явні атрофія та гіперехогенність
- Важка стадія – виражена атрофія, множинні кальцифікати, розширена протока
Кісти підшлункової залози
Кісти класифікуються за походженням та морфологією:
- Прості кісти – однорідна рідина, тонкі стінки
- Складні кісти – містять перегородки, розростання, дебрис
- Псевдокісти – виникають при панкреатиті, без вистілення
- Справжні кісти – вроджені кісти з епітеліальною вистілкою
- Муцинозні кісти – містять слиз, мають вищий потенціал малігнізації
- Серозні кісти – доброякісні, множинні дрібні порожнини
Новоутворення підшлункової залози
Рак підшлункової залози
- Гіпоехогенне вогнище у паренхімі органу
- Нечіткі та неправильні контури
- Дилатація панкреатичної протоки дистальніше пухлини
- Розширення холедоха
- Розширення внутрішньопечінкових проток
- Ознаки обструкції
- Можливе поширення на сусідні органи
Аденокарцинома
- Гіпоехогенна мас-лесія
- Локальне розширення панкреатичної протоки
- Втягнення сусідніх структур
- Поширення на лімфатичні вузли
Нейроендокринні пухлини
- Гіперехогенне або ізоехогенне вогнище
- Чіткі контури
- Хороша васкуляризація при доплерографії
- Нерідко виявляються випадково
Хвороби, що супроводжуються ознаками панкреатиту
- Муковісцидоз – гіперехогенна дифузна структура, замісна жирова тканина
- Гемохроматоз – гіперехогенна залоза, проблеми з печінкою
- Гіперпаратиреоз – кальцифікація паренхіми залози
- Вживання алкоголю – прогресуючі зміни структури
Доплерографія підшлункової залози
Доплер-ультразвук дозволяє оцінити васкуляризацію органу та пухлин:
- Нормальна васкуляризація – слабкий сигнал доплера в нормальній залозі
- Артеріальний кровотік – визначення селезіночної артерії та печінкової артерії
- Венозний кровотік – селезінна вена, верхня брижова вена
- Посилена васкуляризація – свідчить про запалення або пухлину
Еластографія сувіставлення
Еластографія дозволяє оцінити еластичність тканини:
- М-режим (кількісна оцінка) – вимір швидкості зсуву в м/сек
- Коефіцієнт дерівації жорсткості – вищі значення при фіброзі
- Якісна оцінка – кольорова картина еластичності
Підвищена жорсткість спостерігається при:
- Хронічному панкреатиті
- Раку підшлункової залози
- Фіброзі органу
Характеристики рідинних скупичень
Панкреатичний вихід рідини
- Еховід матеріал без перегородок
- Нечітко обмежена ділянка
- Переважно гіпоехогенна
- Варіює за розміром та локалізацією
Абсцес
- Гіпоехогенна або анехогенна порожнина
- Толстостінна капсула
- Можуть бути внутрішні перегородки та дебрис
- Часто супроводжується лихоманкою та інтоксикацією
Некроз
- Великі нечітко обмежені ділянки гіпоехогенності
- Втрата нормальної структури
- Можливе поширення за межі органу
Практичні рекомендації для клініцистів
Коли направляти на УЗД
- Гострий біль у епігастрії
- Підозра на панкреатит
- Жовтяниця невясного походження
- Ознаки обструкції жовчних шляхів
- Вагі втрати невясного походження
- Цукровий діабет нез’ясованого походження
- Хронічний біль у животі
- Контроль та спостереження
Обмеження УЗД діагностики
- Ожиріння – погіршує якість звуку
- Газ у кишечнику – екранує органи
- Розташування органу – глибока локалізація ускладнює сканування
- Розміри органу – великі органи складніше оцінити
- Оператор-залежність – якість дослідження залежить від фахівця
Коли направляти на КТ
- Підозра на рак підшлункової залози
- Невизначена маса при УЗД
- Планування хірургічного втручання
- Складні випадки панкреатиту
- Оцінка розповсюдження захворювання
- Контроль ускладнень
Специфіка дослідження у дітей
- Менші нормальні розміри органу
- Більша ехогенність у новонароджених
- Різні укладки для кращої візуалізації
- Висока рухливість дитини
- Необхідність спеціальної підготовки
Стандартизація звітів УЗД
Професійні звіти повинні містити:
- Розміри органу (голівка, тіло, хвіст)
- Ехогенність та однорідність
- Контури органу
- Панкреатичну протоку (діаметр, контур)
- Сусідні органи та судини
- Перипанкреатичну область
- Висновки та рекомендації
- Невизначеність та обмеження
Правильна розшифровка УЗД підшлункової залози вимагає глибоких знань анатомії, патофізіології та УЗД-ознак різних захворювань. Комбінація знань нормальних показників, патологічних змін та технічних можливостей методу дозволяє фахівцеві надати надійну діагностику та рекомендації для подальшого ведення пацієнта.
