Громадська організація «Деколонізація України» звернулася до Харківської міської ради з вимогою демонтувати російськомовні написи на Меморіалі Слави. Також активісти направили звернення до Інституту національної пам’яті щодо вулиці, пам’ятника та меморіальної дошки дизайнеру Михайлу Кошкіну.
Меморіал Слави
Біля головного входу в Меморіал Слави – головне місце харків’ян вшанування загиблих у Другій світовій війні – як і раніше вказано дату початку війни – 1941 рік замість 1939 року. Усі написи російською мовою.
«Деколонізація України» вимагає демонтувати російськомовні написи та оновити їх українською. За словами організації, це мінімальні витрати для міського бюджету.
Меморіальний комплекс у Лісопарку відкрито 9 травня 1977 року. Центральним елементом є 18-метрова стела із зображенням Батьківщини-мати з вінком у руках. Біля підніжжя горить Вічний вогонь. На території знаходяться братські поховання радянських воїнів і підпільників.
Меморіал у Харкові, фото – “Деколонізація України”
Вулиця Кошкіна
Також активісти ініціювали проведення заходів із вшанування пам’яті радянського конструктора танка Т-34 Михайла Кошкіна. У Харкові на його честь названо вулицю, встановлено пам’ятник і меморіальну дошку.
Пам’ятник Кошкіну в Харкові, фото – «Деколонізація України»
«Деколонізація України» звертає увагу на біографію Кошкіна: він народився в Ярославській губернії Росії, у 1918 році пішов добровольцем до Червоної армії, брав участь у громадянській війні. Перехворівши на тиф, був направлений на Південний фронт до 3-ї залізничної бригади, яка відновлювала залізничні колії в рубежі наступу – тобто, за висновком активістів, брав участь у встановленні радянської влади в Україні.
У 1921 році Кошкін закінчив військово-політичні курси в Харкові, потім навчався в Комуністичному університеті імені Свердлова в Москві, де познайомився з Кіровим і Орджонікідзе.
«Герофікація таких осіб неприпустима», – заявили в організації.
Зазначимо, що Михайло Кошкін увійшов в історію як головний конструктор танка Т-34, який став одним із символів Другої світової війни. У 1934 році Кошкін закінчив Ленінградський політехнічний інститут і був направлений на Харківський паровозобудівний завод (нині завод імені Малишева). З 1937 року очолював конструкторське бюро, де під його керівництвом розроблявся середній танк Т-34. Є дані, що цей танк переможені німці називали найкращою бойовою машиною Другої світової війни.
Деколонізатори направили звернення щодо Кошкіна до Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті.
Деколонізація публічного простору в Україні посилилася після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. У квітні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про заборону топонімів, пов’язаних із Російською Федерацією та її історичними діячами. За три роки по всій країні перейменували тисячі вулиць, демонтували сотні пам’ятників радянських часів. У Харкові триває процес деколонізації: місто поступово позбавляється назв, пов’язаних із Російською Федерацією та СРСР. Активісти постійно вказують на об’єкти, які, на їхню думку, ще потребують ревізії.
