Фото: росЗМІ
Українські спеціалісти проаналізували залишки снаряда «Орєшнік», яким окупаційні сили вдарили поблизу Білої Церкви у Київській області 24 травня, і з’ясували, що конструкція налічує понад 1100 складових. Більша їх частина виготовлена в Росії, решта — в Білорусі, тоді як західних елементів не виявлено взагалі.
Про це під час брифінгу поінформував уповноважений глави держави у справах санкційної політики Владислав Власюк, передає Рубрика, спираючись на Суспільне.
З його слів, завдяки вцілілому екземпляру «Орєшніка» вдалося ретельно вивчити його складові частини: виріб позбавлений західних деталей та складається переважно з російських і білоруських елементів періоду 2023-2025 років, хоча певні деталі мають значно давніший рік виробництва.
«Аналізуючи цей екземпляр, ми виявили одну деталь 2012 року випуску. Це найдавніша складова тут. Воно («Орєшнік» — ред.) сконструйоване на кшталт Франкенштейна. Сама технологія вже родом із шістдесятих років, через що іноді трапляються деталі ще більш раннього періоду», — зауважив Власюк.
Крім того, експертам вдалося визначити більше 40 компаній-виробників цих деталей, серед яких білоруські підприємства «Транзистор» та «Інтеграл».
«Чимало з них уже перебувають під обмеженнями наших союзників, проте точно не всі, тож тут є простір для діяльності. Ми вже передали ці дані партнерам. Сподіваємося на внесення всіх інших підприємств-виробників «Орєшніка» до санкційних переліків», — додав посадовець.
Фото: Суспільне Новини/Сніжана Мазур
Відповідаючи на питання стосовно того, як можна зупинити виготовлення «Орєшніка», Власюк підкреслив, що першочерговим кроком є застосування санкцій проти всіх заводів-виробників, а другим — повне припинення будь-якої кооперації чи комунікації з цими структурами.
«Умовно кажучи, є підприємство в РФ, проти якого вводяться санкції. Згодом для нього суттєво ускладнюється будь-яка взаємодія з іншими фірмами чи структурами поза межами Росії. Чи можуть вони функціонувати виключно всередині країни? Теоретично — так. На практиці один чи десять заводів ще можуть, але сотня чи тисяча — вже ніяк. Тож чи реально одними санкціями повністю зупинити випуск «Орєшніка»? Мабуть, ні. Але чи можна створити такий санкційний тиск, аби загалом військово-промисловий комплекс працював гірше та почав технологічно відставати? Безперечно, так. І це власне те, що зараз і відбувається», — пояснив Власюк.
Що відомо про російський удар “Орєшніком”
Нагадаємо, що російські підрозділи в нічний час 24 травня 2026 року атакували місто Біла Церква Київської області за допомогою балістичної ракети середньої дальності РС-26 “Рубіж”, котра відома як “Орешник”. Усі залишки снаряда зберегли та передали для експертизи.
Увечері 8 січня 2026 року на Львівщині пролунали вибухи. Згодом з’ясувалося, що удару зазнала критична інфраструктура регіону. Балістична ракета ворога летіла до цілі зі швидкістю 13 тисяч кілометрів на годину.
СБУ встановила локацію уламків російської балістики. Попередньо вони належать ракетному комплексу “Орєшнік”. Серед виявлених елементів — блок наведення і стабілізації, деталі двигуна, а також частини сопла й механізму орієнтації.
Додатково 21 листопада 2024 року агресор випустив у бік Дніпра міжконтинентальну балістичну ракету, “Кинджал” і сім крилатих ракет Х-101, з яких силами зенітних ракетних підрозділів було ліквідовано шість одиниць Х-101. Зазнало руйнувань Центру реабілітації осіб з інвалідністю.
Увечері того ж дня російський лідер володимир путін оголосив, нібито атака здійснювалася новітньою гіперзвуковою ракетою середньої дальності “Орєшнік”.
