— Чому в Україні шаленими темпами девальвує гривня?
Продовження девальвації гривні, яке відбувається зараз, як і зростання інфляції, спровоковано діями регулятора в цій сфері — Нацбанком. Зокрема, випуском купюри вищого номіналу 2000 грн, яка вдвічі збільшила останній вищий номінал, який ми маємо. Таким чином, це спровокувало знецінення грошей. Адже вищі номінали купюр у будь-якій країні випускаються, якщо гроші знецінюються. Це призводить до девальвації грошової одиниці. Тому в нас зараз відбувається знову нова хвиля девальвації гривні. Паралельно цей процес підвищує темпи інфляції. Паралельно цей процес, звичайно, підвищує темпи інфляції. Адже девальвація завжди супроводжується вищою інфляцією.
Крім цього, Нацбанк зробив ще одну шкідливу дію для національної економіки та підняв облікову ставку з 15% до 15,5%. Чим зробив і без того дуже важкодоступним кредитний ресурс. Він зробив його фактично майже повністю недоступним для більшості об’єктів господарювання. Адже, якщо облікова ставка 15,5%, то значить, що кредитні ставки у банківській системі будуть не менше 25%. А з такими відсотками та ще й в умовах війни практично ніхто не може кредитуватися. Крім тих, хто займається спекулятивними фінансовими операціями.
Тому наш регулятор за своєю інституційною функцією чи повноваженнями, які наділені законодавством, повинен дбати про стабільність національної грошової одиниці, мінімальну інфляцію в системі, доступність кредитного ресурсу для розвитку реальних секторів економіки. Наш же Національний банк діє з точністю до навпаки. Тобто питання стоїть в тому, чому досі в двері керівництва НБУ не постукали наші правоохоронні органи? В тому числі антикорупційні, яких в нас дуже багато. Однак досі ніхто не постукав у двері жодного керівника НБУ. Адже останні дії НБУ є свідомою провокацією внутрішньої фінансової дестабілізації України. А в умовах війни це означає гру на користь ворога з метою внутрішньої економічної дестабілізації України.
— На цьому тлі бачимо ситуацію з головою наглядової ради «Сенс Банку», зокрема, щодо корупційних схем виведення коштів. То чим займається керівництво НБУ?
Дійсно, відкривався скандал, який веде своїми коріннями до «Міндіч Гейту». А зараз до нього додався так званий «Форест Гамп». Все це пов’язано з великими фінансовими оборудками та ще й через державний банк. НБУ не запобіг цьому, хоча на його серверах відображаються всі фінансові операції всіх банків України на суму 50 тисяч та більше. Незалежно від форми власності — державний або приватний. Тобто НБУ в онлайн-режимі повинен моніторити всі фінансові операції від 50 тисяч гривень та більше. А в цих двох скандалах — «Міндіч Гейт» та «Форест Гамп» — мова йде про сотні мільйонів гривень, а то й доларів. Тому дуже дивно, що цих операцій не бачив регулятор — НБУ. Тут питання до регулятора, чи не є керівництво Нацбанку співучасником та співбенефіціаром всіх цих злочинних корупційних операцій.
І знову ж питання: чому до керівництва НБУ не постукався жодний правоохоронний чи антикорупційний орган?
— Дивно, що голову НБУ Пишного не відсторонили, невже він не знає, що відбувається у Нацбанку?
В таких структурах немає одноосібного керівництва. Є колективне. Є правління, наглядові ради, які невідомо за чим наглядають. Всі отримують космічні зарплати, відірвані від середньої зарплати в Україні. Фактично НБУ є держава у державі. При цьому Нацбанк не виконує свої прямі функції, які йому призначені, як другій економічній найвищій гілці влади в Україні поряд з урядом.
— Навіщо нам наглядові ради? Адже це шалений бюджет під час війни?
Так. Це стосується всіх державних підприємств, де мало того, що зарплати цих підприємств та монополій абсолютно відірвані від мінімального середнього рівня зарплат в Україні, так ще й наглядові ради з космічними зарплатами, доплатами та повною оплатою закордонних відряджень. Однак ефективність від наглядових рад нульова або мінусова. Зате бачимо їх участь у великих корупційних схемах з нанесенням економічної шкоди в національному масштабі. Тому антикорупційним органам України дуже багато роботи.
— Можливо, треба відсторонити все керівництво НБУ та перевірити, чим воно насправді займається?
Логічно, що антикорупційні органи повинні нарешті звернути увагу на діяльність керівництва НБУ. Наразі вона виглядає не просто як корупційна, а як антидержавна в умовах війни.
— При цьому нардеп від «Слуг народу» Данило Гетманцев бореться з тіньовими схемами через тиск на ФОП, а тут мільярдні схеми під носом провертає НБУ і ніхто цього не бачить. Це дуже дивно…
Очевидно, мова йде про кругову поруку. Головне питання — скільки людей в цій круговій поруці задіяно. А під час виступу у Верховній Раді голови Національного банку України Андрія Пишного ми фактично побачили пустий зал парламенту. Тобто робота парламенту під дуже великим питанням. Зокрема, це стосується ефективності роботи парламенту в антикорупційному напрямку.
Наразі бачимо багато ознак не просто з метою особистої наживи, а є багато ознак державної зради.
